Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
Вимоги п. 7.1.5 ДБН В.2.5-56:2010 про необхідність обладнання автоматичними системами пожежогасіння зон з можливим загорянням олій і жирів на об’єктах громадського харчування з кількістю посадкових місць більше 50 реалізуються складно. Особливо це стосується «необхідно використовувати АСПГ( автоматичні системи пожежогасіння), призначені для такого виду загорянь».
Більшу кількість власників об’єктів громадського харчування об’єднує підхід до цієї вимоги. Підхід полягає у бажанні виконати ці вимоги з мінімальними інвестиціями, не замислюючись про призначення таких систем, і це не зважаючи на часті пожежі на кухнях, що призвели до значних пошкоджень. Проектні і монтажні організації, що не бажають втрачати Замовника, в більшості випадків йдуть назустріч – використовуючи найбільш економічні типи пожежогасіння, забуваючи про відповідальність за вибір технічного рішення.
Існує безліч об’єктів з матеріальними і культурними цінностями, на яких навіть незначне загоряння може привести до значної шкоди. Такі об’єкти, як правило, підлягають обладнанню системами автоматичного пожежогасіння, и вимагають особливого підходу як при виборі вогнегасних речовин і установок пожежогасіння, так і системи виявлення (елементів пожежної сигналізації).
Представляємо Вашій увазі переклад статті про закордонний досвід захисту серверної системами аерозольного пожежогасіння. Даний випадок не унікальний, такі випадки періодично зустрічаються і в Україні, але вперше очевидець докладно описав наслідки спрацювання системи аерозольного пожежогасіння в приміщенні з електронікою.
Дана публікація не спрямована на знецінення можливостей систем аерозольного пожежогасіння в очах замовників, а закликає враховувати спеціалістами проектних і монтажних організацій переваги і недоліки всіх видів пожежогасіння для об’єктів різного призначення.
Згідно пункту 7.1.5 ДБН В.2.5-56:2010, для гасіння пожеж при загорянні олій і жирів в зонах з кухонним обладнанням (плити, пательні, печі, грилі, фільтри витяжних зонтів і переходи повітропроводів) на підприємствах громадського харчування при кількості посадкових місць 50 і більше необхідно передбачити автоматичні системи пожежогасіння, що призначені для такого виду загорянь. Загоряння на кухні виникають внаслідок несправності нагрівального обладнання (вихід з ладу термостату), короткого замикання поблизу легкозаймистих речовин, дії відкритого вогню. Найменший спалах полум’я може призвести до масштабної пожежі в робочій зоні кухонного обладнання і швидко розповсюдитись через витяжні зонти і повітропроводи. У зв’язку з цим, подача вогнегасної речовини повинна здійснюватися не тільки на робочі поверхні, але і на фільтри витяжних зонтів і переходи повітропроводів.
Дані розрахунки призначені для попереднього підбору обладнання ( кількості, модулів і типу вогнегасної речовини). Розрахунки відповідають нормативним документам:
Для отримання доступу до сервісу необхідно пройти реєстрацію за посиланням:
Після реєстрації і повідомлення на e-mail про успішну активацію і реєстрацію на сайті, необхідно зайти на сайт під своїм обліковим записом. Після входу на сайт в лівій частині з’явиться розділ проектування.
Згідно вимог п.п.7.29-7.31 ДБН В.2.5-56:2010 фарбувальні і сушильні камери підлягають обов’язковому обладнанню системами автоматичного пожежогасіння.
Сушильні і фарбувальні камери мають ряд особливостей, які слід враховувати при побудові систем пожежогасіння.
Серверні і центри обробки даних є невід’ємною частиною бізнесу і одним з ключових факторів розвитку компаній. Інженерна інфраструктура серверних, як правило, складається з активного серверного і телекомунікаційного обладнання, структурованої кабельної системи (СКС), системи електропостачання, системи вентиляції и кондиціювання, системи контролю доступу, охоронної сигналізації і відеонагляду, системи пожежогасіння, системи диспетчеризації і моніторингу. Кожний з компонентів інженерної інфраструктури серверних і ЦОДів є важливим, система пожежогасіння в тому числі.
В даний час ведеться багато суперечок про вплив газових вогнегасних речовин (ГВР) на електроніку. У зв’язку з цим науково-виробнича фірма «Бранд Майстер» на своїх випробувальних майданчиках провела випробовування з досліджень температур в об’ємі, що захищається, при спрацюванні установок газового пожежогасіння, що зарядженні різними вогнегасними речовинами.
Здається не існує іншої вогнегасної речовини, про яку було б відомо практично все і в той самий час застосування якого викликало б стільки суперечок у професіоналів. Вперше я стикнувся з проблемою застосування СО2 приблизно в 1975 році у якості інспектора Держпожнагляду в м. Харкові. Система вуглекислотного гасіння, що спрацювала в Книжковій палаті УРСР привела до біди – одна літня жінка загинула, інша потрапила в реанімацію. Тугі пружини на шляхах евакуації, протяжність полу підвалу, де вони знаходились, не дозволили їм швидко покинути приміщення.
Після 1 жовтня 2011 року ринок пожежної безпеки став на крок ближче до європейського: набув чинності ДБН-В.2.5-56:2010, який «узаконив» ДСТУ 4466 (переклад ISO 14520), що регламентує проектування, монтаж, обслуговування і випробовування систем газового пожежогасіння. В цілому, якщо порівняти ДБН В.2.5-13-98, ДБН В.2.5-13-98* й ДБН В.2.5-56:2010, явно переглядається лібералізація вимог до пожежного захисту об’єктів.
БУДЬ-ЯКЕ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДАНОГО САЙТУ ДОПУСТИМО ТІЛЬКИ З ПИСЬМОВОГО ДОЗВОЛУ КОМПАНІЇ І ПРИ НАЯВНОСТІ АКТИВНОГО ПОСИЛАННЯ НА ОРИГІНАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ.
Оберіть свою мову