
Здається не існує іншої вогнегасної речовини, про яку було б відомо практично все і в той самий час застосування якого викликало б стільки суперечок у професіоналів. Вперше я стикнувся з проблемою застосування СО2 приблизно в 1975 році у якості інспектора Держпожнагляду в м. Харкові. Система вуглекислотного гасіння, що спрацювала в Книжковій палаті УРСР привела до біди – одна літня жінка загинула, інша потрапила в реанімацію. Тугі пружини на шляхах евакуації, протяжність полу підвалу, де вони знаходились, не дозволили їм швидко покинути приміщення.

Після 1 жовтня 2011 року ринок пожежної безпеки став на крок ближче до європейського: набув чинності ДБН-В.2.5-56:2010, який «узаконив» ДСТУ 4466 (переклад ISO 14520), що регламентує проектування, монтаж, обслуговування і випробовування систем газового пожежогасіння. В цілому, якщо порівняти ДБН В.2.5-13-98, ДБН В.2.5-13-98* й ДБН В.2.5-56:2010, явно переглядається лібералізація вимог до пожежного захисту об’єктів.
БУДЬ-ЯКЕ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДАНОГО САЙТУ ДОПУСТИМО ТІЛЬКИ З ПИСЬМОВОГО ДОЗВОЛУ КОМПАНІЇ І ПРИ НАЯВНОСТІ АКТИВНОГО ПОСИЛАННЯ НА ОРИГІНАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ.