Порошкове пожежогасіння – не такий сучасний винахід, як може здатися. Насправді, вперше схожа технологія була використана для гасіння пожежі полковником Ротом в 1770 році в Німеччині. Пристрій складався з бочки, яка була начинена алюмінієвими мінералами і порохом для розпилу. А вже більш сучасний вогнегасник із сухим порохом був винайдений британським капітаном Джорджем Вільямом Манбі у 1818 році. Це була мідна посудина на 3 галони (13,6 літра) з розчином карбонату калію, що містився під дією стисненого повітря.
 |
 |
 |
 |
| Приклади перших модулів порошкового пожежогасіння | |||
Невідомо, наскільки ефективними і безпечними для людей вони були, але з тих пір цей тип пожежогасіння постійно вдосконалюється, лінійка обладнання стає більш різноманітною і безпечною для людей і устаткування.
В Україні порошкове пожежогасіння досить розповсюджене завдяки невеликій ціні, але не завжди використовується правильно і за призначенням.
Спробуємо розібратись, для яких типів пожеж і об’єктів підходить порошкове пожежогасіння, а також, яке саме обладнання вибрати.
Почнемо з нормативної бази, тобто – які об’єкти доцільно гасити порошком, а які не ефективно і навіть іноді небезпечно?
Згідно з ДБН В.2.5-56 Пожежна автоматика будинків і споруд Додаток Г системи автоматичного порошкового пожежогасіння застосовуються для:
- пожеж класів А, B, C (перевірити на які саме пожежі розповсюджується дія вогнегасної речовини можливо з назви вогнегасної речовини – «ABC»);
- електрообладнання (тільки закриті контакти) під напругою;
- пожежі класу С – якщо забезпечити припинення подавання цих газів у зону, яка захищається.
Тобто використовуються для захисту – складських і виробничих приміщень, розподільчих щитів, котельні, паркінги, АЗС а також приміщення, де неможливо використовувати водяне і пінне пожежогасіння.
Порошкове пожежогасіння не доцільно використовувати і суперечить діючим правилам і нормам на таких об’єктах:
- приміщень з відкритими електроконтактами та ПЕОМ, АТС (серверні – гарантувати цілісність і безпеку для обладнання неможливо);
- горючих речовин, що схильні до самозаймання;
- у приміщеннях, які не можуть бути залишеними людьми до подачі вогнегасної речовини.
Це стосується приміщень - серверних, апаратних, АТС, приміщень, які не можуть бути залишеними людьми, складів дерев’яної стружки, бавовни, борошна і т. ін.
І якщо ж ми все таки визначились з об’єктом і обрали спосіб гасіння саме порошковий, наступним кроком є вибір обладнання.
Системи порошкового пожежогасіння поділяються:
За способом пуску:
- автономний (використовуються лише для приміщення, що можливо захистити одним модулем);
- автоматичний - запуск від ППКП;
За конструкцією:
- з розподільчою трубопровідною мережею ;
- модульного типу із запірно - розпилювальними пристроями;
При виборі системи пожежогасіння важливо звертати увагу на такі параметри:
- наявність сертифікату відповідності вимогам ДСТУ 3972-2000 , як вогнегасної речовини так і модуля;
- тип модулів за конструкцією: закачного типу (порошок в модулі постійно під тиском газа - витискача), газо генеруючі (надлишковий тиск утворюється в момент спрацювання модуля в наслідок горіння газо генеруючого пристрою);
- тип модулів порошкового пожежогасіння поділяється за тривалістю подавання вогнегасного порошку (ВП) на: установки імпульсної дії – до 1 с, установки короткочасної дії: УКД1 - від 1 до 30 с, УКД2 - від 30 до 180 с;
- тип установки за тривалістю приведення в дію (інерційністю): швидкодіючі - до 1 с, середньої інерційності - від 1 до 30 с, інерційні – від 30 до 60 с;
- наявність запобіжного пристрою;
- залишок в системі вогнегасної речовини після спрацювання;
- можливість своєчасного обслуговування обладнання і ремонту (наявність у виробника можливості технічного обслуговування).
Таблиця 1
| Модуль |
Тунгус - 6 |
Спрут - 6п |
|
|
| Тип порошку | ИСТО-1 | ФАКТОР АВС-40 | ВЕКСОН-АВС | ПРО МІКС АBC -50 |
| Площа покриття B/A при висоті до 4,5 м | 27/50 | 24/45 | 21/32 | 25/49 |
| Наявність сертифікату | ? | Так | ? | Так |
| Країна –виробник | Росія | Україна | Росія | Україна |
|
Інерційність |
Від 1 до 10 с | Не більше 1 с | Не більше 10 с | Не більше 1 с |
| Тривалість подавання ВП | Не більше 1с | Не більше 1с | Не більше 1с | Не більше 2 с |
| Маса заряду, кг | 6,0 | 6,0 | 7,0 | 8,0 |
| Струм пуску, А | 0,6 | Від 0,1 до 0,5 | 0,2 | 0,1 |
| Наявність запобіжної мембрани | Ні | Ні | Ні | Так |
| Тип модулів за принципом дії |
Газо генеруючі |
Закачного типу |
Газо генеруючі |
Закачного типу |
| Вибухозахищенне виконання |
Так ( сертифікат Росіі) |
Ні |
Так ( сертифікат Росіі) |
Так |
Буран - 8У
Розглянемо частковий випадок, коли в приміщенні, яке підлягає захисту, вимагається використовувати обладнання у вибухобезпечному виконанні. Такі приміщення вказані в таблиці А2 ДБН В.2.5-56-2014, а пожежонебезпечні зони і вибухонебезпечні зони в ПУЕ, а в цілому можемо назвати їх - вибухонебезпечне середовище.
Яке ж обладнання можна використовувати? Якщо узагальнити, то це обладнання , яке не стане джерелом запалювання і не прискорить реакцію запалювання. Маркування для обладнання «Ех»– загальний термін, що застосовується і до виробів, їх компонентів і до систем в цілому.
Щодо модулів порошкового пожежогасіння - три виробника загалом і тільки один вітчизняний з Таблиці 1 мають модулі, що використовуються у вибухобезпечних середовищах .
1. Тунгус (МПП) - має маркування 0ЕхiaIIBT3GcX ;
2. Буран (МПП) - має маркування 1 ЕхdIIBT4X;
3. Бранд (МПП) - II3GExdIICT6Gc; II3DExdIIICT6Dc;
Тип і склад маркування трохи відрізняється через розбіжності в ГОСТ і ДСТУ (EN) але деякі значення -характеристики спробуємо розшифрувати.
Вид захисту обладнання:
Exd – вибухобезпечна оболонка;
ExIa – іскробезпечний ланцюг;
Класи зони – для яких зон може використовуватись обладнання:
Клас зони 2 (22) (позначається також Gc – зона 2; Dc – зона 22) - електрообладнання підвищеної надійності проти вибуху при нормальному режимі роботи;
Клас зони 1 (21) - вибухобезпечне електрообладнання для нормальних режимів роботи і при ймовірних пошкодженнях;
Клас зони 0 (20) - особливо вибухобезпечне обладнання, в якому застосовані спеціальні заходи і засоби захисту від вибуху.
Т(3;4;6) – температура самозаймання газової суміші і вибухонебезпечного середовища ( 200 ... 300 °С; 135 ... 200 °С; 85 ... 100 °С);
До категорії II відноситься обладнання, наземного застосування для роботи в умовах утворення промислових вибухонебезпечних сумішей газів і суспензій (пилу).
IIB - підгрупа, де типовим газом є етилен;
IIC - підгрупа, де типовим газом є ацетилен, водень.
IIIC - підгрупа для вибухонебезпечної суміші , де міститься пил, що проводить струм.
3G/3D – маркування для середовища з вибухонебезпечними газами / пилом;
Модулі порошкового пожежогасіння Бранд марки ВЗ мають подвійне маркування, що відповідає використанню у зонах з вибухонебезпечними газами і пилом. Для запобігання будь-якого контакту джерела запалювання з вибухонебезпечним середовищем конструкція піротехнічного пускача обладнана гумовими кільцями в декількох частинах пускача і кабельними вводами
Вибір невеликий, але все таки є. Головним пріоритетом у виборі повинна бути якість – від цього залежить і збереження обладнання, устаткування, а головне – людське здоров’я і життя. Запитуйте у виробників і постачальників технічну документацію, сертифікати і не бійтесь ставити питання.