Когенераційні установки (CHP – Combined Heat and Power) - це комбіноване виробництво тепла та електроенергії і призначені для застосування на промислових, комунальних та інших об'єктах. Вони відзначаються високою продуктивністю та базуються на перевірених технологіях, що забезпечує надійне постачання електроенергії, тепла та гарячої води для споживачів. Інвестиція в ці рішення, не лише підвищує ефективність, а й сприяє розвитку децентралізованої енергетики та формує стале майбутнє.

По типу установки можуть бути:

• на основі використання природного газу, біогазу, для одночасного виробництва електроенергії та теплової енергії;
• когенерація біомаси, яка використовує відновлювані органічні матеріали, такі як деревна тріска або сільськогосподарські відходи, для сталого виробництва теплової та електричної енергії;
• установки, які перетворюють відхідне тепло промислових процесів для перетворення енергій в електричну.

Джерелом сировини для когенераційних установок можуть бути: деревообробні підприємства (виробництво меблів, ДСП, фанери, ламінату), харчова промисловість, олійноекстракційні заводи, тваринницькі комплекси, цементні та металургійні заводи тощо.
Перевагами когенерації (міні-ТЕЦ) є близькість до кінцевих споживачів (тепло та електрика доставляються туди, де це потрібно), ефективність (скорочення втрат під час транспортування), ідеальне рішення для промислових підприємств, міських центрів та комерційних об'єктів.
Міні-ТЕЦ мають високий ступінь пожежної небезпеки через наявність високих ризиків виникнення пожежі:

• витік палива (газу або рідкого палива);
• перегрівання обладнання (двигунів, турбін);
• коротке замикання електричної частини;
• іскріння під час роботи устаткування;
• неправильна експлуатація систем.

Всі ці ризики потребують великої уваги до пожежної безпеки.

ЗОНИ РИЗИКУ І ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖІ

• приміщення двигунів/турбін;
• паливні резервуари;
• електричні розподільні щити;
• системи змащення та охолодження.

Через складні умови експлуатації (високі стелі в машинних залах, наявність горючих речовин і мастила, запиленість тощо) застосування стандартних сповіщувачів не завжди є доцільним. Тому для виявлення пожежі в складних умовах можливо застосовувати тепловий лінійний сповіщувач (термокабель) який можливо прокладати не тільки по стелі, а також безпосередньо в місцях з великим пожежним навантаженням, таких як кабельні лотки (тунелі), електричні шафи, та безпосередньо по обладнанню. Машзали когенераційних установок зазвичай мають висоту стелі вище 12 метрів, що згідно з ДСТУ CEN/TS 54-14:2021 (таблиця 4) унеможливлює використання точкових пожежних сповіщувачів, а високе навантаження технологічного обладнання на різних відмітках, наявність кран-балки, ускладнює використання лінійних димових сповіщувачів та сповіщувачів полум’я, що змушує кратно збільшувати їх кількість, для контроля всього простору машзалу. Тому в машинних залах доцільно застосовувати аспіраційні димові сповіщувачі, які дозволяють прокладати повітрозабірний трубопровід на різних висотах та в різних конфігураціях, що дозволяє максимально швидко ідентифікувати пожежу на ранніх її стадіях.

ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Через наявність високого ризику виникнення пожежі (описаних вище) та згідно ДБН В.2.5-56:2014 (таблиця А.2, п.1.5; п.1.7) когенераційні установки необхідно обладнати автоматичною системою пожежогасіння. Основні існуючі системи пожежогасіння поділяються на:

Водяні системи пожежогасіння: можуть застосовуватися для охолодження гарячих поверхонь та гасіння вогню. Однак використання води потребує ретельної ізоляції електричних частин. Також наявність води на об'єкті є великою проблемою на сьогодні.

Пінні системи: ефективні при гасінні витоків рідкого палива, оскільки піна ізолює горючу поверхню від кисню. Мінусом систем пінного пожежогасіння, є складність такої системи. Необхідно передбачити місце для резервуарів піноутворювача та пожежних насосів, що зазвичай потребує зведення окремої будівлі. Для ефективного функціонування, системи пінного пожежогасіння, також необхідна наявність великої кількості води.

Порошкові системи: застосовуються для локального гасіння пожеж, особливо у місцях із електричними компонентами, але через безліч замкнутих просторів в когенераційних (наприклад, приміщення з двигунами, паливні системи, електричні щити) ефективність її невелика, а шкода від порошку у разі хибного спрацювання може бути непомірно велика.

Газові системи пожежогасіння є оптимальними, оскільки вони швидко ліквідують пожежу без шкоди для дороговартісного обладнання. Підходять для приміщень з електроустаткуванням та турбінами. При пожежогасінні вогнегасна речовина чудово заповнює недоступні замкнуті простори шляхом хімічної реакції інгібіювання (призупинення реакції окислення) + охолодження. Також перевагою газового пожежогасіння є діелектричні властивості.

Грамотне проектування та експлуатація систем протипожежної безпеки – запорука безпеки когенераційної установки та мінімізації ризиків для людей та обладнання, що є ключовим для безперебійного тепло та електропостачання. Наприклад, після спрацювання порошкового або пінного пожежогасіння необхідно зупиняти роботу когенераційної установки для прибирання та утилізації вогнегасної речовини, також застосування води або піни неприйнятні через ризик корозії, короткого замикання або пошкодження турбін. Гази не залишають слідів і не впливають на роботу механізмів, когенераційна установка може одразу відновити свою роботу після відпрацювання системи газового пожежогасіння.